Моє життя

Моє щастя -  це коханний чоловік. Моє найбільше щастя - Аліса. А щастя - це коли усі вдома. Хто знає, хто не знає, але вчора проходили у школах випускні вечори. А я ж в декреті...але клас, що випускався один з моїх улюблених, так що не піти я не могла. Кохання всього мого життя залишилося вдома з Алискою, хоч був вже і вечір,а мала капризує в такий час, то я  весь час поглядала на мобільний - в разі чого бігти додому. Свято пройшло феєрично, привітавши всіх,побігла-таки додому, а там....

Вдома: дитинка татом нагодована, викупана, переодягена і заколихана, спить у ліжечку!

Друг познаётся в беде, герой в битве, жена в бедности, а МУЖ В ДЕКРЕТЕ!

От почався найулюбленіший місяць мого чоловіка, та й мені травень довподоби. Для когось перше травня проходиться під знаком риболовлі, для когось - шашликів, хтось поєднує усі ці насолоди, а для нас цьогорічне першотрав'я було забарвлене квітковими роботами, Аліскиними радощами, спекою)))

Сьогодні почала читати "Кафку на пляжі" Х.Муракамі.Для мене це перша книга цього автора,якось намагалася читати якусь іншу,мабуть, "Полівання на овець", тоді не вразило,знудьгувала і застопорилося те читання. Тут же зінтригувала назва, бо Кафку я люблю ще зі школи.

Також сьогоді дочитала "Кавову книгу" Макса Фрая. Людоньки мої, яка то насолода для душі. Читаєш і на язиці уся гама тих каворецептів звучить, бринить...Мммммммммм.

А ще в квітні читалося мені Апдайкове "Давай одружимося", автор описує феномен подружньої зради, легко читається, але післясмаком залишається когнітивний дисонанс (2 протилежні точки зору щодо одного явища): співчуваєш героям і розчаровуєшся в них, хочеш, щоб Джері одружився із Салі, і в той же момент бажаєш, щоб Річард розірвав Джерика на шмаття. От-така цікавинка.

Та серед цих книжкових смаколиків знайшовся сир з пліснявою (зіпсований,а не отой смачний і дорогий). "Алхімік" Пауло Коельйо...Брррррррррррр. Правда,слухала я аудіокнижку, моє сприйняття цієї книги не виправило ні чудовий голос наратора, ні суперськи підібраний музичний фон. Гидота, придота, нудота. Одне і те ж в ступі товчеться. Єдине, що сподобалось, так це "Мактуб".

Ми будемо дуже вдячні кожному, хто проголосує за

відео "Алісина зарядка!" у конкурсі від Pampers

(Галерея-1 сторінка у самому кінці)!

Голосуй за відео з Алісою Фьостівною «PampersOK - перший крок до зірок!» в конкурсі «Школа маленьких чемпіонів».

Відео з Алісою знаходиться в Галереї, друге на 2-ій сторінці!

Буль ласка, проголосуйте за нас!

Цей Великдень особливий, бо у Аліски він ПЕРШИЙ! І його особливість вона відчула ще із суботи: мама у фартусі щось чаклує на кухні, мішає, блендерить,місить. А потім у каструлі піднімається якась запашна дивина. Алиска, як справжня хазяйка, просто не могла не докласти своїх долоньок до такого важливого діла,як випікання пасочок.

Цього року я вже експериментувала з двома рецептами тіста, один з них був взятий від ilovecook, справді, паска вийшла смачною, особливою, шикарно підійшла у духовці, а зараз тішить своїм смаком та ароматом.

У загальному заліку вийшло 20 пасочок (+  2 додаткових були з’їдені на пробу  ще на стадії «al dente».

Вітаю усіх вас, мої дорогі, із світлим святом Великодня! Світлих вам думок, почуттів, настроїв!

Замок Нойшванштайн.

Замок-сказка в Баварских Альпах, самый фотографируемый объект Германии – воплощение фантазий безумного короля Людвига II, заслуживший сумасшедшую популярность у туристов....

http://uk.wikipedia.org/wiki/Нойшванштайн

Ну ось і все проект тривалістю 4 місяці офіційно  завершений і презентований;) Тепер на стіні у вітальні маю власне «вікно у Європу».

Працювалося складніше,ніж над роботою «Полярна сова»: вся картина повний хрестик, складність архітекруної композиції, багато елементів з бекстічем. Зізнаюся, що внесла чимало змін до оригінальної схеми свідомо (підбір кольорів, вільне поводження з бекстічем) і несвідомо (мій принтер при роздрукуванню схеми дещо напартачив з жовтим кольором, то ялинки на картині вийшли більш засніженими, ніж мали бути).

Як каже мій коханий Фьост: «Мастерство растет!».  То вже в голові купа проектів,задумок,ідей. Найголовніша – картина з Алискою, зараз мучаю фотошоп і Pattern Maker аби досягти бажаного результату.

Головне для творчості є те, щоб на орбіті митця завше були ті, хто його надихає,вірить в нього,більше, ніж він сам.

То я дякую коханому чоловіку і донечці, що вони розкривають в мені все більше і більше граней, з ними і ДЛЯ них я роблюся краща.

А Блокс залишається ТИМ САМИМ місцем для сповіді, одкровення, спілкування, душевного супокою і рівноваги.

Ура весна, нарешті можемо вигулювати новісінький костюм від бабусі Тосі, але не було в нас шапки потрібного кольору, то  придбавши ниток та спиць, зайнялась я в'язання ось такого сонячного кошенятка: весняний настрій зробив своє діло - шапка зв'язалася на одному диханні десь за день.Все досить просто,та виглядає шикарно, як на мене! Алисці-ірисці дуже личить!

P.S. Аліса стала ну дуже же Юріївна на личко;)))

У цієї маленької вишивки історія створення понад 1 рік, то настрою не було, то часу, то натхення длубатися в нитках, бісері, кольорозміні. АЛЕ! До народження АлИски "Волошки" були завершені, наразі руки не доходять до підбору рамки. Усе як завжди...;)

Хрещена мама Алиски,моя добра подруга з самого дитинства, 24 роки, за гороскопом Риби,а я ж Стрілець,  то у такому конфлікті воли й вогню і проходить наша дружба: разом можем і погиркаться, а поодинці нам не по собі. Подружка моя гламурна, гарна,  їздить на джипі (мамою дарованому),але капець як не везе їй з хлопцями, була навіть одружена,але толку було мало, бо не по любві, а на зло.

І от ця моя Машенція на 8 місяці вагітності, послала тата дитини далеко і готується стати мамою. А сама дитина дитиною...

І шкода її, бо таки варта щастя,бо дівчисько непогане,хіба що корона трішки давить,але ж всеодно.